У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, була в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Перше офіційне повідомлення було зроблено 28 квітня під тиском міжнародної спільноти, але і в ньому майже не повідомлялось про масштаби проблеми. Склалось враження, що загрози немає, а проблема локальна. Всі іноземні ЗМІ розповідали про небезпеку, викликану Чорнобильскою аварією, а радянські майже нічого про це не говорили. Хоча саме в цей час у всіх містах СРСР готувались паради і демонстрації на честь 1 травня.
   Оскільки Чорнобильська АЕС була графітно-водним реактором, саме графіт передбачав легко займистість всієї системи. Після вибуху в ньому залишилось близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини, більше 200 було госпіталізовано. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня. Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. В результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів. Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору.
   Потужні вітряні потоки, що створилися саме в цей час у Чорнобильському районі, підхопили радіаційний циклон, який смертельним вихром пронісся над Україною, Білоруссю, Литвою, Латвією, Польщею, Швецією, Норвегією, а далі він поніс ядерні хмари в Німеччину, Нідерланди та Бельгію. Близько 200 радіоактивних ізотопів елементів переміщувались на відстані у тисячі кілометрів від ЧАЕС і спостерігались в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Після аварії майже 8,5 млн людей були опроміненими, близько 155 тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.
   Спочатку уряд СРСР та МАГАТЕ (Міжнародна агенція з атомної енергії) звинувачували у тому, що сталось, виключно персонал АЕС. Однак через кілька років Консультативний комітет з питань ядерної безпеки опубліковав новий звіт, який розкрив питання серйозних проблем в конструкції самого реактора. Серед причин у цьому звіті були зазначені: неправильне проектування реактора; недостатнє інформування персоналу про небезпеки, пов’язані з особливостями конструкції; попри те, що персонал і справді здійснив ряд помилок, зроблено це було ненавмисно і в основному через недостатнє інформування. Дефекти конструкції були результатом спішного будівництва, яке було проголошене ударною комсомольською будовою. Окрім того реактор не пройшов всіх необхідних випробувань. В 1983 році вже були виявлені певні несправності, однак їх вирішили проігнорувати.
   Останнім часом все частіше лунають пропозиції щодо раціонального використання більш-менш безпечних територій, наприклад, створення Поліського біосферного заповідника. На даний момент в зоні відчуження живе близько 400 видів тварин, птахів та риб. 60 з них – занесені до червоної книги України. Те ж з флорою: з 1 200 видів, знайдених на території зони, 20 – рідкісні. Науковці радіють відновленню популяції унікальних для наших територій бурих ведмедів, а також лосів, вовків, рисей, оленів і, як не дивно, коней Пржевальського, завезених сюди ще в 90-их. Тут почали з’являтись рідкісні чорні лелеки та нетипові для цих країв єнотовидні собаки.
    26 квітня люди вшановують пам'ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм пожежників, експлуатаційного персоналу станції, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
   «Становлення та розвиток незалежної України нерозривно пов’язані з історією боротьби з наслідками Чорнобильської катастрофи, з історіями людей, що постраждали від цього страшного лиха. Тож нехай нинішній день завжди єднає усіх українців у нашій спільній пам’яті, у добрих помислах і вчинках, у поступі до кращого життя в сім'ї європейських народів», - зазначив Петро Порошенко. З метою гідного вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належного забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення, а також посилення уваги суспільства й світової спільноти до проблем подолання наслідків цієї техногенної катастрофи та на підтримку ініціатив громадськості Указом Президента України №702/2015 від 14 грудня 2015 р. 2016 рік оголошено Роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.
   Пропонуємо для ознайомлення Он-лайн виставку Державного архіву Одеської області, яка пропонує ознайомитись зі спогадами безпосередніх учасників ліквідації аварії та іншими документами.
   
   За матеріалами Інтернет-сторінок
   http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Month=04&Day=26
   http://www.uamodna.com/articles/chornobyljsjka-katastrofa-vchora-sjogodni-zavtra/